Спочатку зробили - потім почали думати.   Така історія про додатковий імпортний збір.
   Збір у розмірі 5-10% вступив в силу з метою підтримки платіжного балансу 25 лютого 2015. Тоді жодне відомство не надало розрахунки про економічну доцільність такого заходу. Через чотири місяці Україні потрібно буде аргументувати країнам-членам СОТ, що збір дійсно чимось допоміг вітчизняній економіці, а також самій розібратися з наслідками від його введення. Масла у вогонь підливають вимоги бізнесу достроково скасувати збір.
   2 липня в парламентському комітеті з питань податкової та митної політики відбулися слухання про результати введення імпортного збору. Всі присутні представники бізнесу висловилися за його скасування. Бізнес наполягає на ухваленні законопроекту про скасування імпортного збору, зареєстрованого групою депутатів на чолі з Юлією Тимошенко.
   Часу обмаль. 27 липня відбудеться засідання генеральної ради СОТ, де розглядатиметься українське питання.
"Всі країни СОТ, окрім Росії, погодилися з тим, що Україна ввела збір згідно з вимогами організації. Через позицію Росії комітет СОТ з питань платіжного балансу не зміг прийняти консенсусне рішення, і це питання буде виноситися на розгляд Генеральної ради.


 Джерело: НДІ інформатизації та моделювання економіки.
 

   Нам важливо вийти єдиним фронтом з тим, що збір доцільний ", - пояснила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.
   Єдина позиція з приводу збору в уряді відсутня. Мінфін - за те, щоб продовжити термін його дії, Мінагропрод наполягає на скасуванні, Мінекономіки пропонує спочатку дослідити вплив збору на економіку. Нацбанк, що важливо, підтримує позицію Мінфіну.
   Навряд чи єдина думка з'явиться найближчим часом. У вирішенні питання про терміни дії збору Кабмін напевно посилатиметься на позицію МВФ. Вона полягає в тому, щоб збір діяв до кінця 2015 року, а після був скасований.

Об'єкт спору

    За останні п'ять місяців бізнес атакував всі міністерства і відомства листами з проханнями скасувати збір. Причина - його негативний вплив на роботу підприємств на фоні загального падіння економіки.
Підприємці вказують, що компанії, де імпорт становить значну частину собівартості продукції, через збір виявилися неконкурентоспроможними.

 

 Джерело: НДІ інформатизації та моделювання економіки.
 

   У них немає можливості підвищити ціни. Багато хто продовжує працювати в певних цінових рамках через бажання зберегти контракти. Виникають ситуації, коли ціни на продукцію виявляються нижче собівартості. Такі компанії виявилися перед проблемою скорочення робочих місць.
   "Дискусія про скасування збору велася, але далі "круглих столів" не пішла. Була заява Міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса про можливу дострокову відміну збору", - зазначає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
   За словами Микольської, міністерство отримувало два види звернень від бізнесу. Перший стосувався скасування збору, другий - розширення списку товарів. Прохання розширити список, за словами Микольської, суперечать позиції СОТ.
Вимога організації до України проста: не виходити в переліку винятків за рамки товарів критичного імпорту, оскільки це буде дискримінаційним кроком по відношенню до інших товарних груп.

 

   Втрати замість доходів?
   У зверненнях бізнесу про скасування збору не було аналізу того, як вплинув збір не на конкретні підприємства, а на галузі в цілому, говорить Микольська. Зараз Мінекономіки вимагає цей аналіз від бізнесу. Питання про те, чому цей аналіз не провело саме міністерство, залишається відкритим.

 

 Джерело: НДІ інформатизації та моделювання економіки.
 

    Винятком стала асоціація "Укркондпром". За її розрахунками, закупівля імпортної сировини в кондитерській галузі за рік скоротиться на 51 млн дол, виробництво продукції впаде на 43,6 тис тонн, кількість звільнених співробітників складе 4,5 тис людей.
Через введення імпортного збору доходи бюджету можуть впасти на 18-20 млрд грн, що рівноцінно плану по доходам від нього, йдеться в підрахунках бізнесу.
    "Через скорочення виробництв і зростання безробіття можливі податкові недонадходження до бюджету і зростання соціальних витрат на виплати безробітним", - відзначає Забловський.
    За його словами, незважаючи на це, Кабмін навряд чи скасує збір. У цьому випадку йому доведеться шукати компенсатори для поповнення бюджету ще на 9 млрд грн.
    Зокрема, надходження до бюджету від підприємств кондитерської галузі в результаті введення імпортного збору на сировинну продукцію до кінця 2015 можуть скоротитися на 705,7  млн грн.

 

 

  Джерело: НДІ інформатизації та моделювання економіки.
 

    За іншими сегментами доходи скарбниці зменшаться в таких розмірах: від галузі виробництва харчових концентратів і кави - 88,7 млн грн., тютюнової галузі - 282, 9 млн грн., пивоварної - 37,6 млн грн, лакофарбової - 124,8 млн грн., виробництва пластмасової і гумової продукції - на 269,7 млн грн.
    Падіння виробництва в цих галузях привело до падіння виробництва в суміжних сферах - цукрової, молочної, м'ясо-молочної, масложирової, крохмалопатокової, говориться в дослідженні.

 

Збір стимулює тінь
 

    Ще один аргумент бізнесу проти збору - зростання контрабанди та тіньового імпорту.
"Обсяги тіньового імпорту, можливо, виросли. Компанії-експортери, які закуповують сировину, понесли найбільші втрати. Збір має лише фіскальний характер і погіршує фінансове самопочуття підприємств", - вважає голова робочої групи з питань зовнішньої торгівлі АСС Олена Омельченко.
    "Збір стимулює контрабанду. У сегменті побутової електроніки частка ввезених в обхід закону продуктів зросла. У січні-травні 70% жорстких дисків потрапляють в країну контрабандним шляхом. Через несплату митних платежів втрати бюджету становлять 42 млн грн.", - зазначив ЕП генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич.

 

  Джерело: НДІ інформатизації та моделювання економіки.
 

   За його словами, 88% комп'ютерних процесорів потрапляє в Україну незаконно, через що бюджет недоотримує ще 34,7 млн ​​грн. "Сума недоотриманого ПДВ від контрабанди процесорів - 28 млн грн. - значно більше за отримані 5% імпортного збору в розмірі 6,67 млн грн.", - підсумував Пероганич.
 

Визначитися з мотивацією
 

   Головне питання щодо імпортного збору - навіщо. Поки у своїх відповідях на нього уряд сильно маневрує. Раніше заявлялося, що збір вводиться заради вирівнювання платіжного балансу та поповнення бюджету. Зараз у Кабміні кажуть, що збір необхідний для поповнення золотовалютних резервів.
   "Уряд запропонував впровадити збір для поповнення резервів НБУ. У березні вони збільшилися до 10 млрд дол. За час дії збору бізнес сплатив до бюджету 8,9 млрд грн цього податку", - заявив директор департаменту податкової та митної політики Мінфіну Микола Чмерук.
   Всього від цього податку в 2015 році до бюджету має надійти 17,6 млрд грн. За словами Чмерука, цей план вийде виконати. Заковика в тому, що в березні Україна отримала кредит від МВФ, частина якого пішла на поповнення резервів. Як на них вплинув саме імпортний збір і вплинув взагалі - незрозуміло.
   Неясний також чіткий вплив збору на платіжний баланс і економіку в цілому. Оцінки експертів і Нацбанку в цьому питанні кардинально розходяться.

 

  Джерело: НДІ інформатизації та моделювання економіки.
 

   Згідно з підрахунками НДІ інформатизації та моделювання економіки, додатковий імпортний збір призведе до скорочення ВВП на 6,4% і падіння виробництва на 14,9%. За словами начальника відділу аналізу зовнішнього сектора НБУ Тараса Токарчука, збір додасть до ВВП 1,5% або 1 млрд дол.
   Зрозуміло одне: збір не став ключовим фактором у вирішенні проблем платіжного балансу. З початку 2015 обсяги імпорту скорочуються. За даними Мінекономіки, у січні-травні обсяг імпорту склав 14,8 млрд дол, що на 35,4% менше порівняно з аналогічним періодом 2014 року.
   Стрімке скорочення імпорту вплинуло на платіжний баланс: у січні-травні дефіцит поточного рахунку скоротився до 345 млн дол, що на 82% менше торішнього за такий же термін.
   Наступним фактором, який вплине на платіжний баланс, стануть мита Узбекистану на українські товари, яка набрали набрали чинності. Це зустрічний крок на введення Україною імпортного збору.
   Термін дії мит - рік. Вони можуть прискорити скорочення українського експорту, що призведе до нових розривів в платіжному балансі.

 Натисніть для перегляду документу (pdf)