Редакція Finbalance продовжує анонсовану серію публікацій про перші результати роботи та перспективи системи електронного адміністрування ПДВ. На черзі – бачення Ради підприємців при Кабміні, яке в коментарі для Finbalance описав керівник секретаріату – головний експерт цієї Ради Андрій Забловський.

   Finbalance: Оцініть перші результати роботи СЕА на постійній основі? Чого в ній зрештою виявилося більше – недоліків чи переваг (як з точки зору інтересів бізнесу, так і держави)? Яких саме? Чи життєздатна система в її нинішньому вигляді (тобто чи зможе вона функціонувати надалі без принципових змін)?

   А. Забловський: Як свідчать результати опитування ряду громадських організацій щодо перших наслідків запровадження для бізнесу системи електронного адміністрування в постійному режимі, більшість опитаних респондентів серед проблемних питань/недоліків назвали наступні:

   - неможливість платника податків відстежити в режимі реального часу наявність коштів на рахунку ПДВ при реєстрації податкової накладної (ПН);

   - неврегульованість питання щодо визнання витягів з електронної бази в якості доказів при відсутності паперових ПН та паперової звітності у разі адміністративного або судового оскарження;

   - неможливість повноцінно розпоряджатись ПДВ рахунком, що відкритий в казначействі, як звичайний рахунок, не дивлячись на його повну персоніфікацію. Наслідком такого обмеження права в користуванні рахунком у платника податків на ПДВ рахунку накопичуються кошти, якими він не може скористатись для виконання своїх грошових зобов’язань перед своїми партнерами та банками;

   - некоректне перенесення залишків від’ємного значення податку та бюджетного відшкодування, заявленого в рахунок майбутніх платежів, що виникли станом на 1 лютого 2015 року. Встановлений підзаконними актами та листами ДФС України порядок переносу таких залишків у деяких випадках обмежив право платників податку на реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування, починаючи з липня 2015 року.

   Існують також технічні проблеми використання програмного забезпечення системи електронного адміністрування, платники податку та контролюючі органи ще не пристосувалися до системи електронного адміністрування, не готові до застосування передбаченої пунктом 2001.3 формули під час реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування та функціонування системи електронного адміністрування на постійній основі.

   Серед найпоширеніших проблем запровадження системи електронного адміністрування – її непристосованість до низки галузей та видів діяльності, зокрема у сфері енерго- та газопостачання, зв’язку, сільського господарства, а також для платників, що мають розгалужену мережу філій/відокремлених підрозділів.

   Резюме від бізнесу – в нинішньому вигляді система електронного адміністрування ПДВ не зможе функціонувати і потребує серйозних і принципових змін.

   Чи виконали всю «домашню роботу» держоргани та платники податків при функціонуванні системи в тестовому режимі, яку в принципі могли виконати? Що саме було зроблено, а що не зроблено кожною зі сторін «взаємодії» (у випадку бізнесу – можливо, підвищення власної ліквідності за рахунок залучення в т.ч. кредитних коштів; «чистки» складу контрагентів тощо; у випадку податкових органів – відпрацювання технічної складової системи; коректності формул для розрахунків тощо)?

   Якщо говорити про «домашню роботу», то тут більш коректно говорити про завдання, які виконали чи не виконали фіскальні органи, а також частково представники законодавчої гілки влади. Якщо оцінювати, то вважаю, що «домашнє завдання» протягом дії тестового режиму було виконано представниками державних органів влади на 3 з 5 можливих балів.

   На Вашу думку, якими є основні реальні шляхи удосконалення й спрощення роботи системи електронного адміністрування ПДВ? Як при цьому, з одного боку, забезпечити баланс інтересів держави (з точки зору наповнення держказни, боротьби з податковими ямами тощо), а з іншого – інтереси бізнесу (з точки зору необхідності спрощення адміністрування ПДВ, мінімізації корупційного тиску на бізнес тощо)?

   Реальними шляхами удосконалення й спрощення системи електронного адміністрування ПДВ могло б стати запровадження повноцінного сервісу «Електронний кабінет платника податків», законодавче вирішення тих питань, на які вказував бізнес під час згаданого опитування.

   Наскільки сприятиме врегулюванню проблемних питань в адмініструванні ПДВ урядовий законопроект №2173а, якщо парламент його прийме? Що в документі так, а що не так? Що в цьому контексті могли б сказати про законопроект №2960?

   На думку бізнес-спільноти, все-таки законопроект 2960 є більш очікуваним з точки зору вирішення наявних проблем, хоча є також норми урядового законопроекту, які також необхідно врахувати під час прийняття остаточного рішення.

   Враховуючи нинішні нюанси в роботі системи електронного адміністрування ПДВ та ймовірні зміни, які можуть в неї внести нардепи, що Ви порадили б зараз робити для підприємців? Працювати в системі, якою вона є зараз, чи, наприклад, сподіватися на пом’якшення вимог держави, незастосування штрафів тощо?

   Бізнесменам я б все-таки радив домагатися прийняття в першу чергу законопроекту 2960, яким передбачено, зокрема продовження перехідного періоду до 1 січня 2016 року, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, а також звільнення до 1 січня 2016 року від застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 січня 2016 року.

   Як Ви загалом оцінили б зміни в системі відшкодування ПДВ в 2014-2015 рр.? Чи стала вона прозорішою, а масштаб зловживань – меншим? Обґрунтуйте.

   На мою думку, позитивні зміни в системі відшкодування ПДВ протягом 2014-2015 року в Україні відбулися, однак вони не мали системного характеру, а в більшості випадків мали ознаки косметичного ремонту старої будівлі, саме з точки зору критеріїв прозорості та зменшення масштабу зловживань.